СТРІТЕНСЬКА СВІЧКА.
На Стрітення в храмах освячують воду та свічки. Чин освячення свічок відбувається як знак освячення та очищення світу істинним Світлом Христового Євангелія. Ми просвітилися світлом Христової істини, про що нам нагадують запалені свічки.Церква вчить своїх вірних чад не надавати освяченим свічкам якогось магічного або чудодійного значення: «Стрітенська свічка нагадує нам про запаленому в кожному з нас вогнику благодаті Божої, який треба зберігати в собі на всьому нашому земному шляху. У міру того, як ми зберігаємо і захищаємо цю іскорку віри в наших серцях, ми протистоїмо силам зла, які постійно нас оточують і намагаються віддалити нас від ще одного Світоча – світла Вічного життя, Який освічує цей шлях ». Головна сила свічки - у щирій молитві. І тоді, як вважають віруючі люди, вона приносить мир і спокій у наші душі при життєвих негараздах. Якщо молитися із запаленою Стрітенською свічкою, від її світла втікають злі духи і саме тому нею освячують помешкання, вона має силу відвертати або оберігати від стихійних лих, особливо громовиці. За це її часто так і називають – "громовиця", або "громнича". Стрітенські свічки зберігаються благочестивими християнами весь рік і запалюються під час домашньої молитви; можна їх запалювати і в особливих випадках — наприклад, під час молитви за хворих, у моменти душевних тривог і хвилювань. Також є звичай запалювати ці свічки великим постом за богослужінням: на каноні Андрія Критського, страсних Євангеліях і т. д. Освячуємо свічки у церкві нашою молитвою і в молитвах на освячення свічок прохаємо про те, “щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної тьми (сліпоти духовної).” Стрітенська свічка сильна тим, що є символом просвіченості нашого серця самим же Духом Святим. Символ має зближувати до Бога, а не віддалювати. Якщо цього немає й свічка сприймається просто як обряд або традиція і її ставлять на видному місці і не запалюють для молитви, або й кладуть десь у скриню, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на магізм. Магізм віддаляє від Бога і духовності. Потрібно розуміти, що не сама свічка має силу, а молитва біля цієї свічки стає сильнішою, бо свічка була освячена особливим чином спільною молитвою у Божому храмі. Тому, коли хтось молиться при Стрітенській свічці, то молиться із цілою церквою, яка і освячувала її та згодилась в тому, щоб молитва всіх нас була вислухана. Не правильно також вважати нібито стрітенська свічка оберігає від грому. Наші прадіди справді запалювали ці свічки під час громовиць, зовсім не надаючи їм магічного змісту. Вони завжди запалювали свічку, коли ставали на молитву. Головною була молитва, а свічка тільки допомагала, нагадувала про необхідність теплої, щирої молитви до Бога. У наш же час свічку палять, а про молитву забули. Тож вірмо у Божественну силу, яка діє через освячення цих свічок і води, прислуховуючись до наших українських звичаїв бо їх нам залишили глибоко віруючі наші прародичі в яких жодне діло не починалося без молитви і просьби: "Боже поможи."
